Способи захисту прав

Одним з основних постулатів побудови концепції права на захист у новому цивільному законодавстві є положення про те, що кожна особа має право на способи захисту прав свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання ст. У розвиток цього положення ст. Порівняльний способи захисту прав положень нового ЦК України щодо захисту цивільних прав та ст. Водночас варто відзначити й певні новели в регулюванні розглядуваного масиву цивільних способи захисту прав нормами нового ЦК України. Передусім слід звернути увагу на те, що відповідно до ч. Відтак за новим ЦК сторони, укладаючи угоду, мають право передбачити способи захисту прав способи захисту своїх прав на випадок способи захисту прав порушення контрагентом. Втім Господарський кодекс України, що набрав чинності одночасно з ЦК України далі — ГК або ГК Україниу ст. Отже, на відміну від ст. Інакше слід оцінювати місце договору в цивільних правовідносинах — у силу положень ст. Способи захисту прав положення цілком відповідає принципам свободи договору, свободи підприємницької діяльності, що належать до головних принципів побудови ринкової економіки та стабільного торговельного обороту. Отже, концептуальна різниця у правовому регулюванні інституту захисту прав за новим ЦК та ГК України полягає в наступному. За новим ЦК сторони можуть способи захисту прав в договорі будь-які способи захисту своїх прав, що не суперечать закону. Згідно ж із ГК України, який, по суті, скопіював підходи ЦК УРСР 1963 р. Ще однією відмінністю нового ЦК від ГК України в аспекті захисту способи захисту прав прав є можливість застосування заходів оперативного впливу в силу прямої вказівки закону навіть за відсутності будь-яких положень із цього приводу в тексті договору. Якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це способи захисту прав договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, — вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми. Продавець, отримавши таке повідомлення, має в розумний строк розпорядитися товаром, оскільки в іншому випадку покупець отримає право прийняти весь товар. У разі продажу товару неналежної якості покупець за договором роздрібної купівлі-продажу, згідно зі ст. За таких способи захисту прав, на нашу думку, є обґрунтованим висновок про те, що з прийняттям нового ЦК та ГК в способи захисту прав правовому полі склалася досить нестандартна ситуація. Незважаючи на задекларований нашою державою шлях до формування розвинутої ринкової економіки та дерегуляції договірних відносин між підприємницькими структурами за винятком випадків, коли це суперечить інтересам держави чи суспільстваГК України, на відміну від ЦК, звузив до мінімуму сферу застосування до підприємницьких відносин положень договору. Фактично можна стверджувати, що в ГК України закріплено принцип можливості застосування договірного регулювання взаємовідносин сторін лише за наявності норми способи захисту прав, яка б це прямо дозволяла. Як уже зазначалося, ЦК закріплює інший підхід до договірного регулювання правовідносин, зокрема, до інституту захисту прав сторін договору. Таким чином, держава зосередилася на регулюванні підприємницьких відносин та фактично відмовилася від принципу свободи договору в господарських відносинах. Підтвердженням цього є задекларовані у ст. Вочевидь, такий підхід нашого законодавця потребує глибокого логічного осмислення. Але все-ж таки фахівці висловлюють серйозні побоювання, способи захисту прав це — лише одна з багатьох помилок законодавця внаслідок його необізнаності з проблематикою, в якій приймається той чи інший нормативний акт. ВИЗНАННЯ ПРАВОЧИНУ НЕДІЙСНИМ Повертаючись до нововведень інституту захисту порушених прав, варто також відзначити, що новий ЦК серед способів захисту цивільних прав та інтересів судом називає визнання правочину недійсним. Слід наголосити, що ЦК УРСР 1963 р. Головна ж відмінність правового регулювання недійсності правочинів за новим ЦК і за ЦК УРСР 1963 р. Нікчемним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом. Способи захисту прав нікчемних правочинів можуть бути способи захисту прав договори, укладені з порушенням встановленої законом форми це стосується окремих різновидів договорів дарування, страхування, франчайзингу і способи захисту прав. Такі правочини є недійсними в силу прямої вказівки закону їх ще називають абсолютно недійсними способи захисту права відтак визнання недійсності нікчемного правочину судом не вимагається. Дещо інакше побудована концепція недійсності оспорюваних правочинів. На відміну від нікчемних правочинів, оспорюваний правочин може бути визнаний судом недійсним за наявності заперечень його дійсності на встановлених законом підставах з боку однієї зі сторін правочину або іншої зацікавленої особи, через що оспорювані правочини інколи ще називають відносно недійсними. До оспорюваних договорів слід відносити договори, укладені під впливом помилки, обману чи насильства, а також договори, укладені в результаті зловмисної угоди представників сторін. Різниця між зазначеними різновидами недійсних договорів на теоретичному рівні є очевидною. Водночас, особливу увагу способи захисту прав приділити випадкам, коли закон найчастіше — ГК України, а також нормативні акти, прийняті до набрання чинності ЦК Українизакріплюючи положення про недійсність того чи іншого договору, не дає можливості чітко визначити, чи є цей договір нікчемним, чи визнання його недійсним має відбуватися способи захисту прав судовому порядку. Значною мірою ця проблема спричинена знову ж таки різними підходами до регулювання недійсності правочинів за новим ЦК та ГК України. Статті 207—208 ГК, як і решта статей щодо недійсності правочинів, не розділяють недійсні правочини на нікчемні та оспорювані. Окремі ж норми Способи захисту прав взагалі не дають можливості чітко встановити, чи вимагається визнання договору недійсним у суді, чи такий договір є недійсним згідно з прямою вказівкою закону. Так, наприклад, досить важко однозначно розтлумачити в цьому контексті положення ч. Цікавим і корисним з практичної точки зору видається й питання про можливість звернення до суду з позовом про визнання недійсним договору, який відповідно до вказівок ЦК є нікчемним. Дійсно, закон прямо вказує на недійсність нікчемного договору, відтак доведення цього факту в суді не вимагається. З іншого боку, незважаючи на наявність вказівки закону на нікчемність правочину, спір між сторонами з цього питання все ж таки може існувати, зокрема, якщо одна зі сторін вважає, що норма про нікчемність правочину в даному конкретному випадку не підлягає застосуванню. За таких обставин більш обґрунтованим вбачається розгляд судом справи по суті та прийняття відповідного рішення про задоволення або, навпаки, про відмову у задоволенні позовних вимог. Відтак позовна заява, подана особою до суду загальної юрисдикції, має бути розглянута судом по суті. За результатами розгляду справи суд ухвалює рішення про задоволення позову та визнання договору недійсним або про способи захисту прав у задоволенні позову. При цьому слід враховувати, що такі позовні вимоги в будь-якому разі мають супроводжуватися заявленням вимог про способи захисту прав реституційних наслідків недійсності договору. Як зазначив Верховний Суд України в п. Перелічені наслідки визнання угоди недійсною суд застосовує, якщо вона була виконана хоча б однією із сторін у будь-якій її частині. Зазначена позиція Верховного Суду хоч і ґрунтувалася на положеннях ЦК УРСР 1963 р. Абсолютно новим способом захисту порушених прав є передбачена новим ЦК України можливість визнання судом нікчемного правочину дійсним. Згідно з положеннями ЦК, нікчемні правочини можуть визнаватися дійсними в таких випадках: якщо способи захисту прав, для якого законом встановлена його недійсність у випадку недодержання вимоги щодо письмової форми, укладений усно, і одна із сторін вчинила дію, а друга сторона підтвердила її вчинення, зокрема шляхом прийняття виконання ч. ВИЗНАННЯ ДОГОВОРУ НЕУКЛАДЕНИМ Аналіз оновленого законодавства у сфері підприємництва дає підстави вважати, що права сторін договірних відносин, які виникли або продовжують діяти після набрання чинності новими кодексами, можуть бути захищені також шляхом подання позову про визнання способи захисту прав неукладеним. Незважаючи на очевидну алогічність цього словосполучення, варто погодитися з тим, що такий спосіб захисту порушених прав, як визнання договору неукладеним, має право на існування принаймні тому, що таким чином можуть бути захищені права учасників договору, і цей спосіб прямо не суперечить законові. Слід також наголосити, що в якості обґрунтування цієї тези можна використати й окремі законодавчі положення, які також свідчать про можливість використання цього способу захисту. Більше того, допустимість визнання судом договору неукладеним опосередковано випливає з п. Якщо в процесі вирішення спору буде встановлено, що угоду між сторонами фактично не було укладено, суд має припинити провадження у справі. З урахуванням того, що ст. Будь-яка інша способи захисту прав може призвести до порушення конституційного права особи на захист порушеного права у суді. Будь-який інший шлях означатиме ігнорування інтересів підприємців, повернення до радянських методів управління економічними процесами, а відтак є абсолютно неприпустимим з огляду на вражаючі політичні здобутки нашої держави. Способи захисту прав Ви оцінюєте цю статтю? Розміщення реклами Дізнайтесь про умови в «Юридичному журналі», «Юридичній газеті», в книжках та на сайті видавництва. © 2002-2016 Видавнича організація «Юстініан» · · · · » » » » » » 04050, м.

Смотрите также:
  1. Зарубіжне законодавство до недозволеної конкуренції відносить дії, що переслідують мету нечесного отримання вигод різними комерційними або некомерційними засобами, наприклад, передачу третій особі конфіденційно отриманої інформації «ноу-хау» , зманювання і підкуп персоналу конкурента для одержання від нього секретної інформації.

  2. Закон СРСР «Про підприємства у СРСР» від 4 червня 1990 р.

Написать комментарий

:D:-):(:o8O:?8):lol::x:P:oops::cry::evil::twisted::roll::wink::!::?::idea::arrow: